Вступ

Клітини NCI-H1781, також відома під синонімами H1781, H-1781 та NCIH1781 (номер у базі даних Cellosaurus — CVCL_1494), є клітинною лінією недрібноклітинного раку легенів (НДКРЛ) людини, створеною в рамках систематичної програми NCI з розробки клітинних ліній раку легенів та вперше занесеною до бази даних клітинних ліній Відділення медичної онкології NCI-ВМС. [1] Ця клітинна лінія стала основоположною моделлю в дослідженнях недрібноклітинного раку легенів (NSCLC), оскільки вона містить активуючу мутацію-інсерцію в екзоні 20 гена HER2 (G776insV_G/C, тобто делецію гліцину-776→валін/цистеїн, що також позначається як A775insV,G776C), що належить до класу «драйверних» мутацій, які виявляються приблизно у 2–3 % випадків аденокарцином легенів. Цей унікальний генетичний фон зробив лінію NCI-H1781 незамінною для оцінки інгібіторів кінази, спрямованих на HER2, вивчення механізмів резистентності та характеристики онкогенних сигнальних шляхів нижчого рівня. Масштабні геномні ініціативи, зокрема «Енциклопедія ракових клітинних ліній» (CCLE) та проект «Карта залежностей раку» (Cancer Dependency Map), доповнили анотацію цієї лінії наборами даних з різних омічних підходів, розширивши її застосування до фармакогеномних досліджень різних видів раку. [2]

Основні висновки

• У NCI-H1781 виявлено активуючу мутацію у вигляді вставки в екзоні 20 гена HER2 (G776insV_G/C, також позначається як A775insV,G776C), яка постійно активує сигнальні шляхи HER2 та EGFR.
• Ця клітинна лінія є основною моделлю in vitro для тестування незворотних та зворотних інгібіторів кінази HER2 при недрібноклітинному раку легенів (NSCLC).
• Поряд із мутацією-драйвером HER2 виявлено гомозиготні мутації в гені TP53 (p.Val157Phe) та гетерозиготні мутації з зсувом рамки зчитування в гені PTEN.
• Комплексна мультиомічна анотація (секвенування всього екзома, RNA-секвенування, протеоміка, SNP-матриці, скринінг лікарських препаратів) є загальнодоступною завдяки великим консорціумним проєктам.
• Ця клітинна лінія має вроджену резистентність до селективних інгібіторів тирозинкінази EGFR, таких як гефітиніб та ерлотиніб, що робить її цінною моделлю резистентності.

Що таке NCI-H1781?

Лінія NCI-H1781 була отримана з плеврального випоту 66-річної пацієнтки, у якої було діагностовано мінімально інвазивну аденокарциному легенів. Ця клітинна лінія була створена в рамках внутрішньої програми NCI з розробки клітинних ліній раку легенів — систематичної ініціативи, започаткованої у 1976 році з метою створення всебічно анотованих моделей раку людини. [3] Характерною генетичною особливістю є гетерозиготна інсерція в рамках зчитування в екзоні 20 гена HER2, яка призводить до появи додаткових амінокислотних залишків у позиції 776 кіназного домену, утворюючи конститутивно активний рецептор. Ця лінія також несе гомозиготну міссенс-мутацію в гені TP53 (p.Val157Phe), вперше виявлену Міцудомі та колегами, [4] та гетерозиготний фреймшифт у гені PTEN (p.Gln245fs*6), виявлений у ході широкомасштабного секвенування екзома. [2] [8] Аналіз нестабільності мікросателітів класифікує цю лінію як MSI-low, а оцінка походження вказує на те, що вона переважно належить до генетичного фону Північної та Південної Європи. [5] Важливо, що сам EGFR у цій клітинній лінії має дикий тип, тому чутливість до ліків визначається виключно мутантним рецептором HER2, що забезпечує чітку модель для аналізу онкогенних сигнальних шляхів, специфічних для HER2.

Інформація про клітинні культури

Переваги препарату NCI-H1781

Головною перевагою NCI-H1781 є генетично визначена мутація-інсерція в екзоні 20 гена HER2 на тлі дикого типу EGFR. Таке поєднання дозволяє дослідникам однозначно пов’язувати реакцію на ліки саме з інгібуванням HER2, а не з перехресною активністю EGFR. Оскільки цей тип мутації зустрічається приблизно у 2–3 % усіх пацієнтів з аденокарциномою легенів і раніше не існувало затверджених методів лікування, NCI-H1781 заповнює критичну нішу, яку не можуть охопити клітинні лінії з мутаціями EGFR. Таким чином, ця лінія займає унікальне місце як найпоширеніший клітинний еталон для розробки ліків проти недрібноклітинного раку легенів (NSCLC), спричиненого HER2.

Мультиомічна характеристика, проведена в рамках великих консорціумів, ще більше підвищує наукову цінність цієї лінії. Лінія NCI-H1781 була проаналізована за допомогою секвенування всього екзома, SNP-матриць, RNA-секвенування, мікроматриць, аналізу метилювання ДНК, білкових матриць з оберненою фазою та панелей для скринінгу лікарських препаратів. [2] [6] [7] [8] Така глибина анотації дає дослідникам змогу інтегрувати власні фармакологічні висновки з існуючими мультиомічними наборами даних, що значно прискорює формування гіпотез. Висока життєздатність після розморожування (97,5 %) та стабільна життєздатність при субкультуруванні на рівні понад 97 % гарантують відтворюваність експериментальних результатів упродовж усіх пасажів.

Лінія NCI-H1781 також добре підходить як внутрішній негативний контроль для препаратів, що діють на EGFR. Оскільки EGFR має дикий тип, а клітинна лінія за своєю природою нечутлива до інгібіторів тирозинкінази EGFR (ТКІ) першого покоління, це дозволяє проводити паралельне порівняння з лініями з мутаціями EGFR, що сприяє більш точному механістичному тлумаченню. Її включення до скринінгів на делецію генів полярності в масштабі всього геному [9] та дослідження залежності ефекторів від KRAS [10] ілюструє широту наукових контекстів, у яких цей маркер надає корисні дані, що виходять за межі його канонічної ролі у зв’язку з HER2.

Обмеження NCI-H1781

У лінії NCI-H1781 виявлено супутні мутації в генах TP53 та PTEN, які можуть ускладнити інтерпретацію даних щодо реакції на ліки. Гомозиготна заміна TP53 p.Val157Phe може змінити p53-залежний апоптотичний сигнальний шлях, потенційно впливаючи на масштаби клітинної смерті, що спостерігаються після лікування препаратом. Аналогічно, гаплоінсуфіцієнція PTEN може активувати сигнальний шлях PI3K–AKT незалежно від HER2, створюючи фон конститутивної сигнальної системи виживання, що може маскувати або перебільшувати ефекти інгібіторів. Тому дослідникам слід розглянути можливість проведення паралельних експериментів в ізогенних системах при атрибуції фенотипів конкретно до HER2.

Як клітинна лінія, що походить від одного донора та існує вже давно, NCI-H1781 не відображає повної внутрішньопухлинної гетерогенності, притаманної пухлинам пацієнтів. Клональна еволюція під час безперервного пасажування може спричинити додаткові генетичні зміни, яких не було в оригінальній пухлині. Аутентифікація за допомогою профілювання коротких тандемних повторів та регулярне тестування на мікоплазму залишаються важливими заходами контролю якості, а великі каталоги клітинних ліній підкреслили важливість цих практик для забезпечення достовірності даних. [11]

Ця клітинна лінія також має обмежену застосовність у контекстах, що виходять за межі аденокарциноми легенів із вставками в екзоні 20 гена HER2. Для досліджень, що вимагають наявності мутацій, які активують EGFR, мутацій-драйверів у гені KRAS або інших гістологічних підтипів недрібноклітинного раку легенів (NSCLC), необхідні додаткові клітинні лінії. Крім того, як двовимірна моношарова модель, вона не відтворює тривимірне мікросередовище пухлини, васкуляризацію або імунні взаємодії, що спостерігаються in vivo, що підкреслює необхідність подальшої валідації за допомогою ксенотрансплантатів або органоїдів.

Пройшов STR-аутентифікацію, не містить мікоплазм, готовий до відправки. Ознайомтеся з повними технічними характеристиками та зробіть замовлення тут

Застосування

Оцінка інгібіторів кінази, спрямованих на HER2

NCI-H1781 є еталонною клітинною лінією для оцінки інгібіторів кінази, спрямованих на HER2, при недрібноклітинному раку легенів (НДКРЛ). У піонерському дослідженні, проведеному Шімамурою, Джі та Мінамі продемонструвало, що незворотний подвійний інгібітор EGFR/HER2 HKI-272 (нератиніб) потужно пригнічував проліферацію клітин NCI-H1781, що несуть мутацію G776insV_G/C, індукуючи зупинку клітинного циклу в фазі G1 та апоптотичну загибель. [12] Що особливо важливо, ця робота також показала, що HKI-272 пригнічував автофосфорилювання як HER2, так і EGFR, що заклало механістичну основу для впливу на цей клас мутацій за допомогою незворотних інгібіторів. [12]

Спираючись на ці результати, подальші дослідження підтвердили активність інших незворотних інгібіторів пана-HER. MP-412 (AV-412), подвійний інгібітор EGFR/ErbB2, пригнічував фосфорилювання ERBB2 та подальшу передачу сигналу в моделях ксенотрансплантатів NCI-H1781, демонструючи протипухлинну активність in vivo, що узгоджується з результатами досліджень in vitro. [13] Інгібітор пан-HER тарлоксотиніб-Е, проліки, що активується гіпоксією, також оцінювали на клітинах NCI-H1781 поряд із клітинами Ba/F3, що експресують окремі мутації HER2, а механізми резистентності до цього агента досліджували за допомогою скринінгів мутагенезу з використанням N-етил-N-нітрозосечовини. [14]

У дослідженнях, присвячених оцінці оборотного інгібітора HER2 севабертинібу, було виявлено сильну антипроліферативну активність у клітинах NCI-H1781, що містять вставки A775insV,G776C в екзоні 20 (_IC50 = 19,7 нмоль/л), що ставить севабертиніб у ряд найпотужніших оборотних інгібіторів, випробуваних у цій моделі. Профіль активності севабертинібу в клітинах NCI-H1781 було охарактеризовано разом із пригніченням низових сигнальних шляхів, що підкреслює корисність цієї клітинної лінії для прямих порівнянь між класами оборотних та необоротних інгібіторів HER2. Протипухлинний ефект нератинібу проти клітин раку легенів із мутаціями онкогену HER2 був аналогічно охарактеризований з використанням лінії NCI-H1781 паралельно з контролями дикого типу та з ампліфікацією HER2, що ще раз підкреслює центральну роль цієї моделі в цій галузі.

Механізми резистентності до TKI EGFR

Ключовим застосуванням NCI-H1781 є моделювання внутрішньої резистентності до інгібіторів EGFR-ТКІ першого покоління. Ван та колеги показали, що вставка YVMA в гені HER2 призводить до трансфосфорилювання як неактивних за кіназною активністю, так і диких типів EGFR навіть у присутності інгібіторів EGFR-TKI, що пояснює, чому гефітиніб та ерлотиніб не здатні пригнічувати сигнальний шлях у цій клітинній лінії. [15] Пригнічення експресії мутантного HER2 у клітинах H1781 відновило чутливість до інгібіторів EGFR-TKI та посилило апоптоз, що свідчить про те, що HER2 виступає основним чинником резистентності до інгібіторів TKI в цьому контексті. [15]

Гадгеел та колеги підтвердили цей фенотип резистентності, порівнявши лінію NCI-H1781 (EGFR дикого типу) з лініями НДРЛ з мутацією EGFR в експериментах з подвійною блокадою EGFR та COX-2. [16] Дані щодо лінії NCI-H1781 продемонстрували, що одночасне лікування ерлотинібом та целекоксибом не давало додаткової користі в клітинах з диким типом EGFR, підкреслюючи, що статус мутації EGFR визначає відповідь на комбіновані стратегії, спрямовані на EGFR. [16] Ці результати визначили лінію NCI-H1781 як цінний негативний контроль для досліджень комбінованих схем, орієнтованих на EGFR.

У дослідженнях із застосуванням похідних (-)-епігалокатехіну-3-галату в поєднанні з цисплатином або паклітакселом лінія NCI-H1781 також використовувалася як контрольна лінія НДРЛ з диким типом EGFR для вивчення змін фосфорилювання в сигнальному шляху EGFR. Ці дослідження виявили, що цитотоксичні комбінації можуть пригнічувати сигналізацію EGFR на нижчих рівнях навіть за відсутності активуючих мутацій EGFR. Ця сукупність робіт у цілому демонструє цінність даної лінії як експериментального контролю, що дозволяє відокремити фармакологічні ефекти, специфічні для HER2, від ефектів, специфічних для EGFR.

Дослідження антитіло-лікарських кон’югатів та комбінованої терапії

Лінію NCI-H1781 використовували для дослідження активності антитіло-лікарських кон’югатів (ADC), спрямованих проти HER2, при НДРКЛ. Кретелла та колеги продемонстрували, що трастузумаб емтансин (T-DM1), кон’югат антитіла з ліками, що складається з трастузумабу, кон’югованого з інгібітором мікротрубочок DM1, чинив антипроліферативний та проапоптотичний ефекти у лініях НДРЛ з гіперекспресією HER2 та подолав резистентність до гефітинібу in vitro. [17] Ця робота була однією з перших, в якій систематично досліджувалася активність T-DM1 саме при раку легенів, а не раку молочної залози, причому лінія NCI-H1781 слугувала моделлю аденокарциноми легенів із мутацією HER2. [17]

Ван та колеги продемонстрували, що класичні препарати, спрямовані проти HER2, включаючи лапатініб, трастузумаб та незворотний інгібітор пан-HER CI-1033, пригнічували ріст клітин NCI-H1781, підтвердивши ефективність різних механізмів пригнічення HER2. [15] Ці порівняльні дані відіграли вирішальну роль у визначенні спектру препаратів, активних проти вставлень в екзоні 20 гена HER2. У підходах мережевої фармакології лінію NCI-H1781 також використовували як in vitro-модель НДРЛ для оцінки життєздатності, апоптозу та клоногенності після комбінованого лікування новими сполуками рослинного походження, що ілюструє універсальність цієї моделі для скринінгу різноманітних терапевтичних методів.

Геномне та протеомне профілювання різних видів раку

NCI-H1781 є однією з ліній, що мають найповніші анотації серед великих ресурсів ракових клітинних ліній. Енциклопедія ракових клітинних ліній (Cancer Cell Line Encyclopedia) узагальнила дані щодо експресії генів, кількості копій хромосом та даних масово-паралельного секвенування для сотень клітинних ліній, щоб забезпечити можливість прогнозного моделювання чутливості до ліків, причому NCI-H1781 виступає в ролі задокументованої моделі НДРЛ. [2] Розширення CCLE нового покоління додало рівні сплайсингу РНК, метилювання ДНК, модифікації гістону H3 та експресії мікроРНК, ще більше поглибивши молекулярний портрет NCI-H1781. [8]

Протеомні дослідження доповнили набори геномних даних для NCI-H1781. Характеристика за допомогою білкового масиву з оберненою фазою дозволила виміряти рівні експресії приблизно 230 ключових білків, пов’язаних із раком, у понад 650 клітинних лініях, продемонструвавши, що профілі фосфопротеїнів надають додаткову прогностичну цінність щодо чутливості до ліків, яка виходить за межі можливостей, доступних лише на основі даних мРНК. [7] Панракова протеомна карта 949 ліній ракових клітин людини, створена за допомогою мас-спектрометрії, дозволила додатково кількісно оцінити понад 8 000 білків, причому NCI-H1781 увійшла до числа представників недрібноклітинного раку легенів (NSCLC). [18]

Транскриптомічні ресурси забезпечили додаткову деталізацію. Комплексне дослідження секвенування РНК 675 ліній ракових клітин людини дозволило каталогізувати експресію генів, мутації та генні злиття, надавши транскрипційний еталон для NCI-H1781, який підтримує аналіз на основі сигнальних шляхів. [6] Ресурс TCLP доповнив ці дані шляхом визначення типу HLA, ідентифікації експресованих вірусів та прогнозування неоепітопів у понад 1 000 клітинних ліній, включаючи NCI-H1781, що відкрило нові можливості для досліджень у галузі імунотерапії. [19] Дослідження протеомного профілювання також виявили диференційно активовані сигнальні шляхи між лініями SCLC та NSCLC, причому лінія NCI-H1781 слугувала еталоном для NSCLC. [20]

Скринінг нових сполук та фармакогеноміка

Лінію NCI-H1781 було включено до масштабних фармакогеномних скринінгів, які встановлюють зв’язок між генетичними змінами та чутливістю до лікарських засобів. Аналіз фармакогеномних взаємодій у понад 1 000 ліній ракових клітин дозволив встановити кореляцію між соматичними мутаціями, змінами кількості копій, метилюванням ДНК та експресією генів і чутливістю до 265 лікарських препаратів, причому лінія NCI-H1781 надала дані щодо моделей чутливості, зумовлених HER2. [21] У рамках парадигми відкриття лікарських засобів за принципом «хімія перш за все» було проведено скринінг бібліотеки з 200 000 сполук на понад 100 клітинних моделях раку легенів, використовуючи NCI-H1781 як частину репрезентативної панелі характерних соматичних уражень при раку легенів. [22]

Профілювання залежності ефекторів KRAS за допомогою комбінаторного скринінгу siRNA у 92 клітинних лініях включало NCI-H1781 для характеристики того, як різні онкогенотипи взаємодіють з окремими ефекторними вузлами, що сприяє ширшому розумінню гетерогенності сигнальних шляхів у раку легенів. [10] Аналіз експресії генів, пов’язаних із RB, у понад 100 лініях НДРЛ підтвердив інтактну експресію RB у NCI-H1781, що надало контекст для досліджень регуляції клітинного циклу. [23] Крім того, скринінг мікроделецій у масштабі всього геному виявив порушення в генах комплексу полярності у 684 лініях ракових клітин, причому дані щодо NCI-H1781 сприяли характеристиці потенційних нових механізмів супресії пухлин. [9]

Оцінка генеалогічного походження майже 1 400 ліній ракових клітин дозволила віднести NCI-H1781 до генетичного фону з переважно європейським походженням; ця класифікація має значення для інтерпретації результатів фармакогеномічних досліджень, специфічних для певної популяції, та для забезпечення різноманітності панелей для скринінгу лікарських засобів. [5] У сукупності ці фармакогеномні застосування демонструють, що NCI-H1781 надає цінні дані щодо HER2 у рамках досліджень з розробки лікарських засобів на базі багатьох клітинних ліній, що дозволяє дослідникам виявляти генетичні предиктори чутливості або резистентності у великих масштабах.

Висновок

NCI-H1781 (CVCL_1494) є провідною клітинною моделлю недрібноклітинного раку легенів (NSCLC), зумовленого вставкою в екзоні 20 гена HER2, пропонуючи генетично чітко визначену платформу для оцінки цільових інгібіторів кіназ, характеристики механізмів резистентності та внесення вкладу в багатоомічні консорціуми, що охоплюють усі види раку. Від знакової демонстрації активності HKI-272 у 2006 році [12] до сучасних досліджень оборотних інгібіторів HER2 та кон’югатів антитіл із ліками ця лінія неодноразово доводила свою трансляційну значущість. Її всебічна анотація в геномному, транскриптомному та протеомному вимірах розширює її корисність далеко за межі фармакології з однією мішенню, роблячи її універсальним інструментом у сучасному арсеналі засобів біології раку. Дослідники, які шукають перевірений, ретельно контрольований за якістю запас NCI-H1781 із підтвердженою життєздатністю після розморожування понад 97%, можуть замовити клітинну лінію або дізнатися про технічні характеристики безпосередньо на сайті cytion.com.

Ключові публікації

1. Phelps RM, Johnson BE, Ihde DC (1996) База даних клітинних ліній Відділу медичної онкології NCI-Navy. Journal of cellular biochemistry. Додаток. PMID: 8806092
2. Barretina J, Caponigro G, Stransky N (2012) Енциклопедія клітинних ліній раку дозволяє здійснювати прогнозне моделювання чутливості до протиракових препаратів. Nature. PMID: 22460905
3. Mulshine JL, Ujhazy P, Antman M (2020) Від клінічних зразків до доклінічних моделей раку людини — шлях бази даних клітинних ліній NCI — 25 років потому. Журнал клітинної біохімії. PMID: 31803961
4. Міцудомі Т., Стейнберг С. М., Нау М. М. (1992) Мутації гена p53 у клітинних лініях недрібноклітинного раку легенів та їхня кореляція з наявністю мутацій ras і клінічними ознаками. Oncogene. PMID: 1311061
5. Дютіль Дж., Чен З., Монтейро А.Н. (2019) Інтерактивний ресурс для дослідження генетичного різноманіття та оцінки походження клітинних ліній раку. «Дослідження раку». PMID: 30894373
6. Klijn C, Durinck S, Stawiski EW (2015) Комплексний транскрипційний портрет ліній ракових клітин людини. Nature biotechnology. PMID: 25485619
7. Лі Дж., Чжао В., Акбані Р. (2017) Характеристика ліній ракових клітин людини за допомогою білкових матриць з оберненою фазою. «Cancer Cell». PMID: 28196595
8. Ганді М., Хуан Ф. В., Хане-Вальбуена Дж. (2019) Характеристика «Енциклопедії ліній ракових клітин» нового покоління. Nature. PMID: 31068700
9. Rothenberg SM, Mohapatra G, Rivera MN (2010) Геномний скринінг на наявність мікроделецій виявляє порушення генів комплексу полярності в різних видах раку людини. Cancer research. PMID: 20215515
10. Юань Т.Л., Амзаллаг А., Баньї Р. (2018) Диференційована взаємодія ефекторів з онкогенним KRAS. Cell Reports. PMID: 29444439
11. Ю М., Сельварадж С.К., Лян-Чу М.М. (2015) Ресурс для аутентифікації, анотації та контролю якості клітинних ліній. «Nature». PMID: 25877200
12. Shimamura T, Ji H, Minami Y (2006) Недрібноклітинний рак легенів та трансформовані клітини Ba/F3, що містять мутацію ERBB2 G776insV_G/C, чутливі до HKI-272 — інгібітора з подвійною специфічністю до рецептора епідермального фактора росту та ERBB2. Cancer research. PMID: 16818618
13. Сузукі Т., Фуджії А., Оя Дж. (2009) Протипухлинна активність подвійного інгібітора рецептора епідермального фактора росту та кінази ErbB2 MP-412 (AV-412) у мишачих моделях ксенотрансплантатів. Cancer science. PMID: 19459856
14. Кога Т., Суда К., Нішіно М. (2021) Активність та механізм набутої резистентності до тарлоксотинібу при раку легенів із мутацією HER2: дослідження in vitro. «Трансляційні дослідження раку легенів». PMID: 34584864
15. Ван С.Е., Нарасанна А., Перес-Торрес М. (2006) Мутація домену кінази HER2 призводить до конститутивної фосфориляції та активації HER2 і EGFR, а також до резистентності до інгібіторів тирозинкінази EGFR. «Cancer Cell». PMID: 16843263
16. Гадгіл С. М., Алі С., Філіп П. А. (2007) Реакція на подвійну блокаду рецептора епідермального фактора росту (EGFR) та циклооксигенази-2 при недрібноклітинному раку легенів може залежати від мутаційного статусу EGFR у пухлині. «Cancer». PMID: 17948911
17. Cretella D, Saccani F, Quaini F (2014) Трастузумаб емтансин проявляє активність щодо клітинних ліній НДКРЛ із надмірною експресією HER-2 та долає резистентність до гефітинібу. Molecular cancer. PMID: 24898067
18. Гонсалвес Е., Пулос Р.С., Цай Ц. (2022) Панракова протеомна карта 949 ліній клітин людини. Cancer Cell. PMID: 35839778
19. Шольтальберс Дж., Боегель С., Букур Т. (2015) TCLP: онлайн-каталог ракових клітинних ліній, що інтегрує тип HLA, прогнозовані неоепітопи, віруси та експресію генів. «Геномна медицина». PMID: 26589293
20. Байерс Л.А., Ван Дж., Нільссон М.Б. (2012) Протеомне профілювання виявляє порушені сигнальні шляхи у дрібноклітинному раку легенів та нові терапевтичні мішені, включаючи PARP1. Cancer discovery. PMID: 22961666
21. Іоріо Ф., Кніненбург Т.А., Віс Д.Дж. (2016) Огляд фармакогеномних взаємодій при раку. Cell. PMID: 27397505
22. McMillan EA, Ryu MJ, Diep CH (2018) Підхід «Chemistry-First» для визначення індивідуалізованого лікування раку легенів. Cell. PMID: 29681454
23. Modi S, Kubo A, Oie H (2000) Експресія білків сімейства генів, пов’язаних із RB, та великого Т-антигену SV40 при мезотеліомі та раку легенів. Oncogene. PMID: 11030152
24. Робішо Ж.П., Еламін Й.Й., Тан З. (2018) Механізми дії та клінічна ефективність селективного інгібітора кінази екзону 20 генів EGFR та HER2 при недрібноклітинному раку легенів. Nature medicine. PMID: 29686424